У Жуклях звершилась «православна революція»

У Жуклях звершилась "православна революція"

"Православні революціонери"

Тричі витягали жукляни з порога сільської церкви "патлатого" захисника "канонічеського православ’я", і тричі він повертався до своїх "вірних" та священиків УПЦ МП. Та зрештою селяни повністю розблокували вхід до рідного храму.

Трапилося це зранку, 13 вересня 2009 року, у селі Жукля Корюківського району, де місцева громада перейшла від Московського до Київського патріархату. У селі височіє кам’яна Покровська церква, збудована на початку 20 ст. місцевим поміщиком, а село розташоване на півночі Чернігівщини, у кількох десятках кілометрів від україно-російського кордону. Починаючи з 90-х років минулого століття, у Жуклі існувала православна громада УПЦ МП. Проте останні три роки у селі не було постійного священика і сюди навідувався о. Леонід із села Козилівка, який не здійснював регулярних богослужінь у храмі, а лише приїздив для звершення церковних треб (похорони і т. ін.). Це, звичайно, викликало незадоволення з боку мешканців села Жукля.

"Громада зверталась до Чернігівської єпархії УПЦ МП з проханням про надання постійного священика, - розповів голова сільради Віктор Мороз, - але наше прохання залишалось без уваги. 28 серпня відбулись збори громади, під час яких затвердили зміни і доповнення до статуту громади, відповідно до яких Свято-Покровська парафія с. Жукля Корюківського району Чернігівської області перейшла у підпорядкування Чернігівської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. Незабаром до Жуклі спрямували священика (о. Ілля Бідняк), якого радісно прийняли селяни. 9 вересня єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон з архіпастирським візитом відвідав Свято-Покровську парафію с. Жукля Корюківського району. УПЦ МП відреагувало на розвиток подій створенням спеціальної комісії, яка нібито виїхавши до села, виявила, що "все було побудовано на обмані, і вже до вечора всі мешканці села жалкували про те, що трапилось, що вони повелися на обман і зрадили Православну Церкву, в купелі якої приймали хрещення. Після зборів общини був створений новий протокол, де люди підписались про відгук своїх підписів із зрадницького протоколу"".

13 вересня у Жуклі мала відбутись архієрейська служба. Марії Архипенко, котра живе біля церкви, не спалося: до трьох годин ночі боліли зуби. Але о четвертій розбудила перелякана внучка: "Бабусю, хтось нашу церкву ламає!". І дійсно, серед ночі, як злодії, приїхали священники, семінаристи та вірні УПЦ МП і почали виламувати двері храму.

Люди збіглися швидко і не дозволили скоїти злочин. Тоді один з приїжджих прив’язав себе до дверей, решта стали стіною біля входу в храм. Серед "окупантів" були прес-секретар Чернігівського єпархіального управління о. Захарій (Керстюк Захар Васильович), благочинний Корюківського району, протоієрей Анатолій Іванович Пінчук, який застосував проти віруючих газ, настоятель Свято-Різдво-Богородицького Домницького чоловічого монастиря архімандрит Варфоломій (Ромашко Володимир Миколайович), невідомі люди з Прилук, яких прислав єпископ Ніжинський та Прилуцький УПЦ МП Іриней. До речі, в чужу єпархію. Найбільш красномовними були "казачкі", на одному з яких була футболка з написом "Слава России! За веру, царя и Отечество!". Тому й правильно селяни розказували: "Понаїжджали тут кацапи!". Нетолерантно, звичайно, але правдиво. Поруч, у лісі, подалі від людського ока, ховався секретар Чернігівської єпархії УПЦ МП протоієрей Феодор Федорович Мандзюк.

Настоятель храму о. Ілля Бідняк до церкви потрапити не міг. Все село стояло на дорозі біля свого храму, а приїжджі блокували вхід з гаслами "Украинский патриархат – выдумка фашистов националистов!", "Віддайте нам нашу церков!" та іншими. Одна жіночка не витримала такого нахабства приїжджого кагалу, який хотів захопити православний храм і, пройшовши в оточення "блокувальників", поламала плакат зі словами, що її дід особисто будував цю церкву. Інші жінки почали зривати плакати, чоловіки, навіть попри кордон міліції, - по-чоловічому "розмовляти" з блокувальниками. Один зі священиків Московського патріархату знайшов оригінальний спосіб захисту церкви – застосував газовий балончик!

Усі пам’ятають протистояння під храмом св. вмч. Катерини у Чернігові, де Московський патріархат теж блокував вхід до храму для вірних УПЦ КП. Але щоб священика викидали як шкодливого кота за руки й ноги, а все село аплодувало, – таке відбулось уперше. Мова йде про козилівського священика, який "годувався" і в Жуклі: за один тільки приїзд та похорон вимагав 150 гривень на бензин.

Таким чином селяни очистили вхід до своєї церкви. Божественну Літругію відслужив єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон, який у проповіді привітав село зі звільненням від московської облуди і закликав не проклинати окупантів, а молитися за просвітлення їхніх сердець. До причастя приступили 15 селян, серед яких було семеро дітей. Церква зітхнула і зажила нормальним життям.